За
словами 76-річного фантаста, сюжет картини, яка підкорила вже мільйони
глядачів, взятий зі знаменитого циклу романів «Світ
полудня», що вийшов у середині 60-х років.
Письменник Борис Стругацький звинуватив режисера «Аватара» Джеймса Камерона в плагіаті. За
словами 76-річного фантаста, сюжет картини, яка підкорила вже мільйони
глядачів, взятий зі знаменитого циклу романів братів Стругацьких «Світ
полудня», що вийшов у середині 60-х років.
- Американці «запозичили» нашу ідею, - каже Борис Натанович. - Це дуже неприємно. Але не судитися ж мені з ними?
У
всіх інтерв'ю, які режисер Джеймс Кемерон дав після початку
тріумфальної ходи свого «Аватара» по планеті, він стверджує: сценарій
картини був написаний ним особисто ще в 1995 році. Розповідаючи
про це, творець «Титаніка», м'яко кажучи, лукавить: планета Пандора з
фільму «Аватар» з усією її флорою і фауною з'явилася трьома
десятиліттями раніше в циклі романів «Світ полудня» братів Стругацьких.
Ось
так описується створений Стругацьким світ Пандори в літературних
енциклопедіях: «Пандора - популярний курорт планетарного масштабу. Більша частина її вкрита джунглями, повними небезпечної неземної фауною кшталт ракопауков і тахоргов. За деякими відомостями, в пандоріанскіх лісах співіснують принаймні два гуманоїдні цивілізації. Не дивлячись на нелюдські зусилля служб безпеки, щороку на Пандори гинуть і калічаться десятки людей ».
«Аватар» ніби ілюструє книги Стругацьких. Наприклад, у романі «Турбота» на Пандори потрапляє і поселяється в аборигенів біолог Михайло Сидоров. У фільмі Сидоров перетворюється на морського піхотинця Джейка Саллі. У книгах Стругацьких корінні жителі планети нагадують собак, у фільмі - кішок. Сам
Кемерон одного разу назвав свій фільм «пригодою в джунглях з
екологічним підтекстом, що виходять на міфічний рівень оповіді».
-
Ми створили цілий світ, цілу екосистему з фантасмагоричних рослин та
істот, і місцевих жителів з багатою культурою і власною мовою, -
розповідає режисер журналістам. - Джерелом натхнення для сценарію служили книги наукової фантастики, прочитані в дитинстві.
І
якщо про романи Едгара Райса Берроуза як вихідний матеріал Кемрон все ж
згадав, то про знаменитого «Світі полудня» Стругацьких він не сказав ні
слова. 76-річний письменник, дізнавшись про це, лише сумно усміхається.
- На фільм, швидше за все, не піду, - каже Борис Натанович. - Хоча було б цікаво, що в Голлівуді зробили з нашої ідеї.
