Городенківській гімназії — 100

Слуги істини, мудрості, науки

І, треба зазначити, що це лише дещиця з того, чого вартує столітня історія Городенківської гімназії. Адже укласти розповіді про її створення в тодішній Австро-Угорській імперії, викладачів та учнів «Рідної школи» довоєнного періоду, участь у визвольних змаганнях та долі кожного не вистачило б і десятків томів. Додаймо також новітню історію відновленого закладу, адже з 1991 року в ній навчалися тисячі учнів, працюють талановиті вчителі, але засади побожності, інтелігентності, творчості, збереження традицій не лише відродилися, але й множаться з кожним новим роком роботи Городенківської гімназії.

А на святочну академію з нагоди столітнього ювілею альма-матер прибуло чимало гостей: представників обласної та районної влади, які долучилися фінансово до видання книжки та оновлення гімназії. Прибула внучка першого директора закладу Лариса Крушельницька, яка нині мешкає у Львові. Прибули колишні учні — випускники двадцятих-тридцятих років минулого століття, а серед них — згадуваний уже Роман Гром’як, а також випускники гімназії 1998-2010 років, науковці, які досліджували життєвий і творчий шлях А. Крушельницького, творча група директорів навчальних закладів нового типу. Святкове дійство розпочалося з благословення отців-деканів Ігоря Левицького та Богдана Мороза, вітання обласних та місцевих урядовців, спогадів колишніх гімназистів. Директор гімназії Мирослав Заліщук, заступник директора з наукової роботи Любов Костів, нинішні й колишні викладачі гімназії Надія Блажків, Ольга Михайлюк, Броніслава Юрійчук, Галина Вінтонюк, Любов Гайдаш, Ігор Вітюк, Микола Олексин, Петро Бундзяк, Ольга Дробоцька… Кожен із них, безумовно, уклав свою сторінку до історії закладу. Та майбутнє альма-матер — за учнями, тими, що вже вийшли зі стін гімназії, і тими, що нині множать її славу, адже за підсумками зовнішнього незалежного оцінювання Городенківська гімназія імені Антона Крушельницького ввійшла до десятка кращих середніх навчальних закладів України! Є серед них уже й кандидати наук, викладачі, медики, освітяни, економісти, програмісти… Розлітаються щороку, як журавлики, щоб повернутися колись до рідних стін, туди, де завжди було тепло й затишно, де вчили побожності й культури, відповідальності та працьовитості, любові до рідних та неньки-України. Де розкривали таланти кожному й давали крила в нове доросле життя.

Людмила СТРАЖНИК.