Дорогою Івано-Франківськ- Городенка проривався маршрутний „бусик”. Поїздка була такою проблемною через густий лапатий сніг, який несподівано почав засипати Покутську землю напередодні свята Архангела Михайла. Троє чоловіків, якось інстинктивно притиснули до себе пакунки обмотані цупким папером, наче батьки своїх дитят, захищаючи їх від негоди чи якихось інших не передбачуваних речей.

То був далекий  листопад 2005 року. А тими трьома чоловіками, що крізь снігову стихію пробирались до свого рідного міста — були засновники газети під назвою „Три мости”. Вони якраз везли із друкарні своїх „друкованих первістків”.

Перший тираж газети був для мешканців Городенківщини, як той несподіваний листопадовий сніг. Ніхто не очікував, що в місті з’явиться нова газета. Нова за змістом та формою.

Знаково, що з першої сторінки на читача дивилась постать Архангела Михайла, бо газеті справді потрібна була підмога, а надто Небесного Заступника. Їй доводилось боротись з рядом перешкод. Найголовнішою з тих проблем була стереотипність мислення тих людей, котрі не хотіли миритись з віяннями нового часу.

Місту, як і районну загалом вже давно потрібна була альтернатива районній газеті. Остання підпорядковувалась і фінансувалась владою, а отже, не могла претендувати на об’єктивність у висвітленні багатьох спірних питань щодо життя краю.

Як відомо — природа не терпить пустоти. А тому газета „Три мости” заповнила цей ментально-інформаційний вакуум. Багатьох цікавило питання: „Чому назва газети — Три мости”?

Подивитись книгу "Журналістика і журналісти" можна тут...

Як пояснюють самі засновники, назва газети народилась не випадково. Вона увібрала  в себе сакральну сутність символу міста Городенка — „Три мости”. Історія краю свідчить про той факт, що колись в центр міста можна було потрапити тільки через мости, кількість яких була рівна трьом. Отож газета „Три мости” брала на себе роль тих мостів через які читач мав потрапити до „центру інформації”. Крім того мости уособлювали єднання часів.

Газета „Три мости” однаково розповідала про минувшину краю, його цікаву, величну історію та сьогодення. А також зазирала у майбутнє, закладала його фундамент.

Із цікавих нововведень було те, що газетними дописувачами могли стати всі бажаючі. Ковток свободи слова став настільки реальним для багатьох мешканців, що деякі з них почали перегинати палку. На її шпальтах почали вестись „міжусобні війни” і врешті-решт це зіграло не на користь самій газеті.

Щодо позитивних сторін, то в газеті з’явились сторінки на різний смак. Сторінка для молоді де можна було дізнатись про найсвіжіші новини в музиці, кіно, нових технологіях. Шукачам історій про всілякі всесвітні змови та розгадування всіляких загадок, ребусів та кросвордів було чим насолодитись. Фанатам короля спорту футболу було присвячено цілу рубрику під назвою — „Філософія футболу”. Мистецька сторінка дарувала можливість знаним митцям та початківцям заявити про себе та своє мистецтво. Дітей забавляли віршами та казками Покуття.

Міська рада та деякі сільські ради друкувались поруч, розповідаючи про свої плани, перспективи, успіхи. Політичні партії мали змогу вести свою агітацію та проводити листування з читачами на сторінках „Трьох мостів”.

Однак, реальність невблаганна. Зважаючи на те, що фінансування газети проводилось за власний кошт засновників і вони не ставили перед собою цілей зробити газету „Три мости” прибутковою через рік після свого блискучого старту газета припинила своє існування. Але, як повідомив один із засновників газети „Три мости” не спалюють за собою мостів. А тому, цілком можливо, що незабаром ми побачимо відродження Поутської газети нового формату під назвою „Три мости”!

Інвесторам та авторам з питань відновлення випуску газети "Три мости" звертатись на адресу pokutya@ukr.net